Завантаження
Нестор Чир, "Баян і жебрак"
Хлопчина грав, хоч пальці ноченіли.
Струмками лились сльози із очей.
Здригався світ багатий і... змарнілий,
Та він у ньому був нічий... нічий.
Холодна мжичка сіялась, як манка,
На вицвілий, пошарпаний баян.
А він все грав...