Завантаження
Наталія Дзюбенко-Мейс, "Білі громи"
Це коли вся земля полотніє від жаху,
Коли губи спікаються в хвилі морській,
А у тебе ні долі, ні волі, ні даху,
По грузькому піску побредеш як на плаху,
Бо здичавіле море ковтає піски…
…Це коли навкруги лиш гроза несвітенна…
Це коли ти уперше всміхнувся до мене…...