Завантаження
Михайло Петрушевич, "Душа"
1.
Одного зимового ранку, ще темно було надворі, стукає паламар у вікно сотрудницького помешкання. Сотрудник збудився. Хтось пукає до вікна.
— Може, хто приїхав, — завважила їмость.
Тим часом паламар добувся вже до хати.
— Прошу їмості збудити єгомосця до хорого, — сказала дівка, всунувши голову у відхилені двері.
Єгомость, учувши тую неприємну новину, ви-тягався, позівав, обернувся на другий бік, засунув вище покривало і потонув у подушках.
— Може би-сь, помалу збирався! — говорила їмость...