Завантаження
Богдан Лепкий, "День йде по ночі, а осінь по літі"
День йде по ночі, а осінь по літі,
І переміні тій кінця немає.
В кожній хвилині хтось родиться в світі,
В кожній хвилині хтось в світі конає.
В тій хаті чути перший плач дитини,
Там перед смертю старець клене долю.
Так вічно, вічно...