Завантаження

Степан Васильченко, "Дома"

Помалу скриплять вервечки...
Ай нуй-нуй-но, котино,
Засни, мала дитино...
В кутку перед іконами тріщить, мов жива, червона лампадка, колихаючи тихими тінями, як завісочкою, над ликами святих: то одкриє, то знову запне. На скрині блідо горить низенько прикручене світло. В кочергах, під припічком і по всіх темиих закутках притаїлись, сумуючи, діди. На полу стиха тіпає колискою хлопчик Петько і в задумі дивиться поверх колиски великими темними очима...

Читати повністю →