Завантаження
Степан Васильченко, "Пацанок"
У весняному повітрі загув вечірній дзвін, розносячи по місту людям звістку, що зайшло велике свято.
Вирізалися в небі перші зірки над низенькою обшарпаною тюрмою.
Сонною пусткою-руїною здавалася вона у вечірніх присмерках.
А за гратами та замками стиха шуміло — гула там підборкана молода сила.
В тюрмі почалася повірка: забриньчали швидко ключами, часто загрюкали молотками об залізні грати. Поспішали, бо спізнилися сьогодні.
В третій камері товариш Петро виряджався в дорогу...