Юліану Чарпінському
Багато, багато
На світі доріг,
А нашу, мій брате,
Затрушує сніг.
І навіть до неї
Не можем прийти,
Бо мури довкруг
І жорстокі кати.
Далеко Вкраїна,
Степи і пітьма,
Та іншої стежки
До неї нема…
Вона нас з’єднала,
Мій друже, в тюрмі,
Вітчизна у серці —
І ми не самі…
Яка б не була
Перед нами стіна,
У нас, побратиме,
Дорога одна…
таб. Джардас
1952 р.