І нема чим пшениченьки жати.
Серпень голову похилив:
де ж то має серпа шукати?
Робітник
сумувати не звик,
усміхнувсь загадково й щасливо.
І пішов на завод робітник,
змайстрував не серпа, а ДИВО.
І серпень тим ДИВОМ в полях
і жне, і молотить, і віє.
А в осінньому небі на трьох вітрах
загублений серп іржавіє.