Сніжинки

Михайль Семенко

Вузенькою стежкою на передмісті,
Спираючись на стек
Прислухалися вуха до завірюхи
І рот ловив сніжинки.

Упала одна за комір—
Бідна сніжинка —
І ростала.
Бідна сніжинка впала.
Бідна сніжинка.

Запалив люльку
Руку
Міцніше стис.
Довга, вузенька —
Стежка—
В снізі на передмісті.

Куталось серце в хутро,
Щулилось в муфті —
Бідна маленька ручка
Змерзла.
Крутились сніжинки.

16 — XI — 919. Київ.