Натхненним напруженням таємничих зусиль,
Зойкають в вітрах божевільні сурми на нас
В змаганнях зростаючої сили.
Одійдіть на бік, зламавши пиху
Ласкою людини визволеної,
Гладить вітром щоку шовковим дух
Дитина смілива павзи сумної.
Заломіть пальці щирим жестом
І простягніть непокірливу руку,
Одійдіть, одійдіть, виснажені дощенту,
Зараз розітнеться підземний грюк.
13–III–920. Київ.