Перед нами сиділо троє І в губах стремів жах. Дзвеніла шибка захриплою грою І розхристував крила птах Вечером, коли крутять каву, І заблимає чадний огонь — Вилізе й загине смертю безславною На брудному й метушливому пероні. 22-II-920. Київ.