Мандрівка пахне, аж серце п'яне! Спадають краплі у сніжний дзбан. Замети скляться, готові сани, Дорога прагне подорожан. Іржуть тихенько гарячі коні, І рвуть оброті, і в землю б'ють, І встало сонце на оболоні — Додому, друзі! В щасливу путь! 16 лютого 1943 р., Уфа