Три калачі золоті.
Один калач буде мати
Моя мати.
Другий калач для тата
Несе киця хвостата.
Третій калач для сестри.
То вже три.
Що ж, для всіх не вистача —
Буду я без калача.
Киця каже: — Пробач —
Загубився твій калач.
Сестра каже: — Тихо! Цить!
Дам тобі свого вкусить!
Тато каже: — Сину!
Бери мого половину!
Мати каже: — Не плач!
Бери собі мій калач!
А я вибігаю з хати
Калача свого шукати.
Через гори, через луки
Стежкою біжу навскач...
Гей, куди ж це закотився
Мій калач?