Рідна матінко моя...
Наговоримось, наплачемось...
Розжену я хмари-тученьки
На пооранім чолі,
Обцілую твої рученьки...
Замету усі доріженьки,
Де ходила ти сумна,
Змию слізьми твої ніженьки...
Розкажу тобі, старесенькій,
З чим зустрівся я в житті,
Коли вийшов я малесенький...
Все розтрачено, розгублено,
Бо воно було людьми
Не шановано, не люблено...
І зберіг я тільки, ненечко,
Скарб один, що ти дала,
Золоте, як зірка, сердечко...
Виглядай мене в віконечко:
Незабаром я прийду.
Принесу я серце-сонечко...