Столітні велетні-дуби, Бувало, в бурю і негоду Шумлять, дивуючи природу, І ждуть з піснями боротьби. Зламав їх вік... Ростуть малі... І тільки вітер пронесеться, Вже ліс і труситься, і гнеться, І просить ласки на землі.