І дерева не шумлять...
А, обгорнені імлою,
Як мерці, вони стоять...
Як же ти, мій краю-квіте,
В час морозів вікових
Міг би квітнуть і шуміти
З-під наметів снігових?
Не кричать чайки зимою,
Не співають солов'ї...
Скуті кригою страшною
Сплять озера і гаї.
Краю — чайко — соловію,
Як же міг би ти співать '
І вперед іти в завію,
І других в дорогу звать?
Час мина... зима минає...
Все прокинеться від сну
І піснями привітає
Красне сонце і весну.
Як же ти, мій соловію,
Зможеш сонця не вітать?!
Як я можу, як я смію
В тебе, чулого, питать?