Коли приходила весна в наш край І кидала нам найпершу квітку, Я розчинив сувору клітку І випустив пташок у гай. Давно пройшли дитячі дні. Тепер пташки — пісні в мені. Коли приходиш ти на мить, Миліш весни, квіток і сонця, В душі розчиняться віконця, І рій пісень із них летить.