Жита! Пригадую... Як сон... дитячий, золотий... Схиляюся і падаю на землю, І серце біля них кладу... О дорогі мої! Шуміть мені забуту казку, П'яніть мене своїм диханням, Щоб я упився і не знав, Де зараз я,— чи на чужині, Чи там, ах, там, в краю коханім.