На краю дзвінкого світу, там, де соняхи, волошковим небом сніда зайчик сонячний. Вдень у піжмурки по лісу гра з кульбабами, заплітає в тепле листя літо бабине. А під вечір між кущами плаче, стомлений, бо живе один, без мами, зайчик сонячний.