В травах без запаху стрів я молодий асфодел.
"Бідна рослино! Чому з усіх непривітаних сонцем
Ти найдорожча мені? Що ти і як проросла?"
"Я? Я — у пам'яті бідній твоїй, я зросла у хвилину,
Як обірвалось життя, що веселило тебе,
Юної повне снаги, та не суджене зав'язок дати…
Тільки й лишило саму тугу мою по собі…"
26.XI.1934