Глянь, друже мій, під ноги:
Крізь шар асфальту,
Що вкрива дорогу,
Пробились пагінці трави.
То ж уяви,
Яку їм силу
Треба мати,
Щоби бруківку
Розламати!
Схиляюсь я
Перед отою
Малою
Життєлюбною травою.
Реаліст
Воно то так,
Та нижче нахились —
До якості асфальту
Придивись.