— Розкажи-но, онучку, нені, що ми сьогодні бачили в гаю,— попросив Дмитрика дідусь Демид.
— Якій нені? — питає Дмитрик.— Де вона?
— Он збирається вечерю нам варити.
— Так то ж мама.
— Вона і мама, і неня.
— Мамо, ти неня? — допитується в мами Дмитрик.
— Так, синочку,— усміхається мама.
— Вона ще й матінка, матуся,— додає дідусь Демид.
— Чому так багато? — дивується малий.
— Бо така багата мова українська. Це ж гарно, Дмитрику.
— Гарно,— каже хлопчик,— і неня, і матінка, і матуся — це моя мама.