Впертість, як кров, пливе в жилах людей цих
Міцних, тяжкостопих,
Світиться знаком Тризуба уся ця земля.
Горнами чорних воль розпаляється знак цей,
І все страшніший, величний, огненний, палаючий
Сходить над краєм, як дивна планета.
Навкруг
Юрби чужинців дрижать. Найстрашніше для них:
чи він стопить,
Чи перетопить в землі цій руду на метал?
І от поволі зростають міста, як хотіння, як гордість,
Поволі тужавіють села, з містами поєднані міццю,
Тяжке багатство й пишнота вбирають цей край.
Ось він зіп'явся у ритмі. Ось ідуть
І я чую їх кроки.
(1931)