Небо – як очі твої.
В дивно-казкову осінню обнову
Вбрані стояли гаї.
Сонце ласкаве таке піднялося,
Грають проміння ясні.
Глянув я в очі йому, і здалося –
Ти усміхнулась мені.
Сумно схилилися віти каштана,
Лист – як волосся твоє.
Скрізь тебе бачу, подруго кохана,
Скрізь твоя часточка є.