Кругом волошки, дикий мак,
А гони вбік – біжить ланами,
Переливається байрак.
Не диха вітер. Сонце – в плечі.
По межах, де збуяв пирій,
Стрибають коники й щебече
Десь жайворонок угорі.
І в сяйві все палає й мліє,
А в далині, де небосхил
З землею злився, бовваніють
Горби смарагдових могил.