І вітер весняний, рвачкий,
Що всі думки мої недобрі
Розмає, як пухкі хмарки.
І синявою молодою
Сповняється ущерть душа…
Он журавлі понад грядою
Назустріч з вирію спішать.
Не треба дум, вагань не треба:
Трудний до сонця переліт, —
Та в голих, у безлистих вербах
Вже грає вітер на весь світ!