Сходить сонце, ясний обагрянок Заглядає у вічі мені: А чи добрий у мене ранок, Чи не плакала я вві сні? Ранок — добрий. А ночі, ночі! Снишся ти і чужі краї… Плакали сині очі. Плакали сірі очі. Плакала чорні очі. І всі — мої.