Цибатий дощ місить по калюжах грязь на гнізда ластівкам. До річки бігає — одна нога тут, друга там,— по воду, щоб поливати копицю сіна, аби мак, бува, не запалив її. І, стомлений, лягає у траву коло самих корінців.