ніщо не завадить ковтати тумани
і ніби усе чого дійсно хотів —
стрибати у подих південних вітрів
де небо і дно – два великі екрани
дві пари очей в коридорах нічних
дві хтиві змії під футболкою літа…
я майже торкаюся теплих твоїх
уявлень про сни поза межами світла
ти м'ясо моє і кохання — моє
і риби мої і мій час на зап'ясті…
і щастя зернятка з долонi клює
і щастя купається в щасті