мені вже зайвий він...
Бери мій кріс, сідай на віз
і їдь мерщій в загін.
Знайдеш найстрашого у нас,
що сива борода,
скажи, що виконав наказ
розвідник Лобода.
Скажи: канони на горі,
гостинець під вогнем.
Всю ніч мигають ліхтарі,
а стежка на Черем...
поки що вільна. Хай ідуть –
там скрізь густий полин.
Скажи, нехай мене не ждуть
додому на Волинь.
1943 р, партизанський загін Ковпака