Забіліли білі,
Ще й дібровонька,
Ще й дібровонька...
Та заболіло тіло
Бурлацькеє біле
Ще й головонька,
Ще й головонька...
Ніхто не заплаче
По білому тілу
По бурлацькому,
По бурлацькому...
Ні отець, ні мати,
Ні брат, ні сестриця
Ні жона його,
Ні жона його...
А тільки заплаче
По білому тілу
Товариш його,
Товариш його...
— Прости ж мене, брате,
Вірний товаришу,
Може, я й умру,
Може, я й умру...
Зроби ж мені, брате,
Вірний товаришу,
З клен-древа труну,
З клен-древа труну.
Поховай мене, брате,
Вірний товаришу,
В вишневім саду,
В вишневім саду,-
В вишневім садочку
На жовтім пісочку
Під рябиною,
Під рябиною...
Тонке, високеє,
Кучерявеє,
Кучерявеє...
Та розпусти гілля
Зверху до кореня,
Лист додолоньку,
Лист додолоньку...
Укрий моє тіло,
Бурлацькеє біле,
Ще й головоньку,
Ще й головоньку...
Та щоб моє тіло
Бурлацькеє біле
Та й не чорніло,
Та й не чорніло...
Од ясного сонця,
Од буйного вітру
Та й не марніло.