Бо самі собі обирають мучителів.
Спочатку в них віру й надії втіляємо.
А потім весь світ у біді провиняємо.
Однак в чому світу є провина?
Ми ж самі повірили в обіцяні гори добра.
Однак де ті гори й злоті полонини?
Нажаль, все шукаємо ми їх і нині.
Ми — є заручники власної віри.
Завжди обираємо тих хто не знає ні честі, ні міри.