У міста немає змісту, і нас нема.
Язичники падолисту зреклися сну.
Пропахла кривавим димом твоя зима
І вірує тільки в рими і у війну.
ІІ.
Це місто скосили нежить і алкоголь,
Воно тобі не належить споконвіків.
І янголи в камуфляжі кричать: "Пароль!", —
Відпльовуючись від сажі і матюків.
III.
Будуй собі барикади, пиши роман,
Але не проси пощади і не канюч,
Бо ця комендантська ера – природній стан
Того, хто на БТРи йде голіруч.
IV.
Того, що волочать з бою за рукави,
Того, хто задав собою моральний сенс.
Життя — як ножем по кістці, але живи!
У міста немає місця для драм і сцен.
V.
У міста немає змісту, і нас нема,
Язичники падолисту зреклися сну.
Пропахла кривавим димом твоя зима
І вірує тільки в рими і у війну.