Осінь-зима

Кузьма Скрябін

А я тобі розкажу, коли настрою нема,
Дерева засихають — то приходить зима.
Сльози замерзають, бо зима — то зима,
І в мене зима, і в тебе зима.

В старому магазині і вітрини нема,
Колись її розбили, коли була зима.
Я добре пам'ятаю, що зима — то зима,
Холодна зима, чорно-біла зима...

По осені приходить зима...

Всі ходять на роботу, як нічого нема,
І хмари постояти стали — довга зима.
По радіо казали, що зима є зима.
Мені би покурити шось — ні в кого нема.

По стінах моїх лазив десь маленький павучок,
Він лапав ціле літо жирні мухи на гачок.
А потім, видно, хтось сказав: зима є зима,
І тільки сніг пішов, а павука вже нема.

По осені приходить зима...

Я маю чорний ровер, я давно його мав,
Я всіх кобіт, шо знаю, вже на рамі прокатав.
Завіз його в гараж, бо зима — то зима,
Холодна зима і тепла зима.

То вже, напевне, всьо, шо я хотів тобі сказати,
Дарую тобі білий сніг, бо як не дарувати!
Тепер ти пам'ятаєш, шо зима — то зима,
Холодна зима, кольорова зима...