В селі було тихо.
До села стихенька
Насувалось лихо.
Під'їжджали кати
До кожної хати,
Забирали друзів
За підпільну працю.
Забирали друзів,
Пов'язали руки
І повели селом
До тюрми на муки.
Там три рази на день
Воду їм давали,
А сім разів на день
Нагаями прали.
Висиділи друзі,
Щось півтора року,
Випустили друзів
Слухати вироку.
Вирок прочитали,
На смерть засудили:
Затріщав скоростріл —
Друзі повалились.
Поховали друзів
Під зеленим плотом,
Та й накрили друзів
Гнилим околотом.
Поховаєм друзів
Під зеленим дубом
І накриєм друзів
Золотим Тризубом.
Не одна вже жертва
За Вкраїну впала,
Слава Україні
І Героям слава!
Інший переспів
Нічка була темна, всюди було тихо –
До села стихенька під'їжджало лихо.
Під'їжджали кати попід наші хати,
Забирали друзів за підпільну працю.
За підпільну працю та й скували руки
І повели шляхом до тюрми на муки.
По три рази денно воду доносили,
А шість разів на день нагаями били.
Так сиділи друзі аж півтора року,
Аж їх викликали слухати вироку.
Вирок прочитали, на смерть засудили:
Скоростріл загримів – друзі повалились.
"Прощай, Україно, прощай батько й мати,
За наш край дорогий мусим помирати".
Не одная жертва за Вкраїну впала –
Слава Україні і Героям слава!