Висока ласка

Павло Глазовий

Занедужав зайчик сірий.
Мучився весь день,
бо пошкодив задню лапку,
вдарившись об пень.
Вовк знайшов його в ярочку.
— Ну, — гукнув, — стривай!
Ось коли твоїм крутійствам
покладу я край!
Раптом лев із лісу вийшов,
зайця теж уздрів
і ласкаво посміхнувся
з-під кудлатих брів.
— А! — сказав, — здоров, молодче!
Щось уже давно я не бачу,
як ти дуриш вовка у кіно.
Ну, а ти, — звернувсь до вовка,-
тут стирчиш чого?
Я спущу із тебе шкуру,
як торкнеш його.
Вовк затявкав:
— Заболіла в зайчика нога.
Я масаж зробити хочу.
Це ж допомога... —
і лизнув зайчиська в спинку,
потім у живіт...
Отакий-то він химерний,
той звірячий світ!
Досить сильному про когось
"Молодець" сказать,
і оті, що заїдали,
кинуться лизать.