скрізь і всюди
вкрилось поле і шляхи.
– Це вже Грудень! –
кажуть люди
і вдягають кожухи.
І дерева в білий іній
вбрались, як у кожушок.
Річка спить у кризі синій,
і замовкнув спів пташок.
Завмирає вся природа.
А у нас кипить життя:
йде робота по заводах,
йдуть у школах заняття.
* * *
В першім класі – урочистий
"День прощання з букварем".
Пригадай, як ти колись-то
був маленьким школярем!..
– Нам буквар вже не потрібний! –
гордо кажуть первачки. –
Ми й читаємо несхибно,
ми вже й пишем палички!
Дуже добре й погуляти
нам у дні зимові ці:
в нас і лижви, й ґринджолята,
і блискучі ковзанці!
Нам мороз не докучає,
не страшний нам сніговій!..
наступає рік новий.
* * *
Що нас жде в Новому році? –
Дні й весняні, й зимові,
що не день, на кожнім кроці –
відкриття й знання нові.
Будуть знов заняття в школі,
любі друзі й вчителі,
і дива, що їх ніколи
не бувало на землі!
А як пройдуть в русі вічнім
всі дванадцять місяців, –
знов привіти Новорічні
полетять з усіх кінців.
Побажаймо ж добрим людям,
щоб щасливо всі жили
і щоб був по всіх усюдах
мир і спокій на землі!