Калинонька

Марія Познанська

Ось калина над рікою:
Віти стелить по воді.
Хто це щедрою рукою
Їй намистечко надів?
Червонясте, променисте –
Розцвітає, як вогні...
Дай хоч трішечки намиста,
Калинонько, і мені!

Завантажити цей текст

Інші твори цього автора:

Спасибі людям, що зростили ліс
Жоржини
Пісня проліска
Всьому свій час
Веселка
Ще 5 творів →

Дивіться також:

Біографія Марії Познанської