Розстання

Михайль Семенко

Люблю, коли ми ображені
І розходимось, як чужі, —
Розходимось недоказані,
З тривогою в душі.

Розходимось і знову стрінемось —
Це ж міф, що ми чужі!
Ми обоє — подумай — де ми дінемось,
Скажи!

Завантажити цей текст

Інші твори цього автора:

До побачення
Лелеки
Оксамитова злива
Пісня трампа
Золоторіг
Ще 221 твір →

Дивіться також:

Біографія Михайля Семенка