Атлантіда

Михайль Семенко

Вабить мене в краї незнані далекі
В царство ледяних шпилів і червоної міди
Через плечі віків озирнулась до мене Ревекка
Душу пестять образи Атлантіди
Ваблять мене підземні печери ґроти
Оази пустель безлюдних
Екваторіальний промінь злотний
Мій дух остудить.

Завантажити цей текст

Інші твори цього автора:

Дивіться також:

Біографія Михайля Семенка