Черниці

Микола Руденко

Здригнеться гай гіллям напругим,
Повіє запахом суниць…
Концтабір там, де в тридцять другім
Вбивали молодих черниць.

Де підіймали їх на леза
Ґвалтівники тупі, брудні…
До дроту тягнуться берези —
Чернички в білому вбранні.

Ні, їх оплакувать не варто:
Вони нас бачать крізь дроти.
Вони зійшлись на Божу варту,
Щоб наші душі вберегти.

Щоб вгамувати біль розлуки
І відігнати смуток наш…
Зелені коси, білі руки
І незнищенний Отченаш.