Ні, ви не їли…
Їхній смак пізнати
Тоді лиш можна, як в тюремні стіни
Дружина їх передає чи мати.
Та ще як десять чи п'ятнадцять років
Тебе годують, наче ту худобу.
Після отих диявольських уроків
Візьми ранет і відкуси для проби.
Розжуй неквапно і затримай в роті —
Прислухайся до смакової гами…
О Господи! Невже колись в городі
Добро оце валялось під ногами?
Ранет і пепін добривом ставали.
Набридло дітям підбирати груші…
Було це десь по той бік перевалу.
Де лихо ще не опосіло душі.
Молись за те, що Бог тебе вподобав,
Повівши в світ, який жадає жертви.
Бо краще їсти те, що їсть худоба,
Аніж від пересичення померти.