Богородице і діво,
Мати божа пресвята,
Вчуй псалом наш милостиво
Край пречистого хреста.
Той псалом – запекла кров,
Той псалом – батьків стогнання,
Серця вільного ридання,
Духу вільного благання,
Люду вільного любов!
Хай летить вона, огниста,
З голосним та вільним дзвоном
До осель твоїх, пречиста,
А ти зложиш перед троном
Бога правди, бога волі
Наші сльози, наші болі!
Піднесіть же вільні співи,
Наші лицарі поштиві!
Хай бентежаться катуші,
Зламле вежі наша туга,
Знайде й в вражім стані друга,
Бо й там люди, і там душі.
Ніч була. Орел-потвора
Пута в пазурах тримав
І перед світом дрімав;
Коли це схопилась бора,
Грім розлігся, залунав,
Освінула блискавиця
Темінь дику, нічняну –
І прокинулася птиця,
Геть знялася в вишину
Й занесла колишні чвари
За північні, чорні хмари.
О, срамота вам, литвини,
Коли в місті Гедимина
Паде, сяде птах кривавий:
Вас осудять діти, внуки,
Що, знесилившись від муки,
Віддали корону слави!
А чи ж вам схиляти спини –
Своїй моці зневірять?
Будем жить в своїй країні
І в своїй труні лежать!
Гей, брати мої, до зброї:
Хай воскресне кревний люд,
Від сподіванки святої
Дочекаємося чуд:
Розпадуться наші пута,
І з проясненим чолом,
Вільна братія, розкута
Заспіва святий псалом:
"Богородице і діво,
Мати божа пресвята,
Вчуй псалом наш милостиво
Край пречистого хреста;
Той псалом – запекла кров,
Той псалом – батьків стогнання,
Серця вільного ридання,
Духу вільного благання,
Люду вільного любов!"