Цигарка

Володимир Підпалий

Ох, як буває інколи!..
Вночі
прорветься небо, ллє безперестанку
холодний дощ…
На сході хтось ключі
украв од сонця – не діждатись ранку.

І сон не йде, оказію таку
щоб якось, приручивши, підкорити…
Тоді цигарка спалахне…
В кутку
тінь вигойда живі дереворити…

Завантажити цей текст

Інші твори цього автора:

Дивіться також:

Біографія Володимира Підпалого