А доля йому не дала
не те що прямої дороги,
а й частки живого тепла…
Народжений в муках для муки,
з ціпка змайструвавши перо,
лаштує страждання у звуки,
як хвилі до моря – Дніпро…
Коли не щастить на колиску,
труна попливе хай по них,
а там і до бога вже близько,
й далеко вже так – до земних…
У німбі святого плистиме,
клястиме святенницький німб
і, муки прийнявши, затихне,
як слави зрадливої гімн…