Мене постійно серце зупиня: – За вік устигнеш все переробити! Мене нагальна праця підганя: – Не смій, не смій мене переступити! І я затих, бо їх не примирю, не приведу у гавань рівноваги, знов поспішаю, знов стою на прю, забувши болі, сумніви і страхи…