Народна пісня

Володимир Підпалий

Мов непогрішна звірена стріла,
сягаєш цілі… Мент – і на півтоні
заплачеш-заридаєш з-під крила
чаїного… І в горі не потонеш.

Із блуду повертаються сини,
неначе діти, повноліття прагнуть…

Хіба тобі забракне глибини,
як освіжиш вуста у спеку спраглими!..

Завантажити цей текст

Інші твори цього автора:

Дивіться також:

Біографія Володимира Підпалого