водою крижаною б’ють,
у синім небі каравели
бездомних хмар пливуть
і пропливають без печалі
за сум, за суть, за сміх…
На тихі вечорів скрижалі
слів не стає моїх.
Отут заснути без печалі,
сказавши все, що міг…
водою крижаною б’ють,
у синім небі каравели
бездомних хмар пливуть
і пропливають без печалі
за сум, за суть, за сміх…
На тихі вечорів скрижалі
слів не стає моїх.
Отут заснути без печалі,
сказавши все, що міг…