Мобілізація – це війна. Про таке сказав начальник Генерального штабу Червоної Армії Б.Шапошников. Але й до мобілізації Червона Армія різко поповнилася десятками нових дивізій.
Маршали Жуков, Василевський, Мерецков не пояснили світу для чого була потрібна ця мобілізація. Це питання не знайшло свого висвітлення і якогось зрозумілого пояснення і в радянській історії.
.
22 червня 1941 року , близько опівдня, в зв'язку з початком війни, до радянського народу звернувся з промовою один з найближчих соратників Сталіна – Молотов. Крім повідомлення про напад гітлерівців, в цей надзвичайно важливий для країни час, Молотов, у своєму виступі говорить про провокацію румунського радіо, яке повідомило світ та своїх громадян про те, що на початку цього дня радянська авіація бомбардувала румунську територію.
Знаючи як в Радянському Союзі брехали скрізь і про все, я не дуже то довіряю Молотову. І не можу зрозуміти, як румунське радіо могло переконати своїх громадян, що їх бомбардували, якщо вони цього не відчули.
Я відверто скажу, що не знайшов доказів того, коли ж відбувся за часом перший удар радянської авіації по Румунії. У багатьох джерелах вказується різна дата такого удару. Згадується 22, 23, 24, 25 червня 1941 року.
Але незалежно від дати важливо, що такі бомбардування мали місце в перші дні війни і мали доволі серйозний характер. Важливо те, що такі бомбардування проходили тоді, коли на Західному фронті мав місце провальний відступ радянських військ. Важливо те, що бомбардуванню Румунії радянське командування придавало значно більшу вагу, ніж необхідність зупинити наступ гітлерівців в Білорусії і Україні.
Також треба підкреслити, що замість того, щоб захищати свої західні кордони, Сталін в перші дні війни нападає на Фінляндію і Угорщину.
25.06.1941 року радянська авіація нанесла бомбовий удар по Фінляндії, і тільки після цього, 26.06.1941 року, ця країна оголосила про стан війни з СРСР.
Угорщина оголосила війну Радянському Союзу 27.06.1941 року, після бомбардування радянською авіацією угорських населених пунктів.
Сталін втягував європейські країни в війну для того, щоб мати причини для вторгнення в ці країни після розгрому гітлерівської армії.
Такі дії сталінського режиму ще раз підтверджують розгаданий мною замисел Сталіна і його першочергову і основну ціль в війні – захоплення Європи.
Про сьогоднішню загрозу
Мені, як і всім, хто мене оточує подобається жити в мирі. Я вважаю, що самою недолугою і неправильною є та політика держави, яка створює собі ворогів в особі інших держав чи народів.
На жаль, сьогодні, в деяких країнах пробують вернути повагу до Сталіна. Йому вже ставлять пам'ятники. Його продовжують величати, як переможця у війні і визволителя народів. На захист його говорять з екранів телевізора деякі політики.
Мене тривожить те, що останнім часом нам стали нав'язувати історію, в якій відбілюється сталінський режим.
Сталіна почали відрізняти від Гітлера в кращу сторону. Нам почали доводити, що Сталін значно кращий диктатор, ніж Гітлер. Що Сталін, бачите, вів репресії, щодо власного народу, а Гітлер проводив людиноненависницьку політику. Що Гітлер скоїв злочини проти людства, а Сталін не скоїв таких.
Я кажу – НІ! Сталін нічим не відрізняється від Гітлера, а якщо й відрізняється, то по багатьом показникам не в кращу сторону.
Жоден диктатор світу не репресував стільки мільйонів людей, своїх співгромадян, в мирний час. Ніхто не проводив таких чисток, такого розкуркулення, такого переслідування і приниження людей, що мислили чи говорили по-іншому ніж влада, ніхто не виморив стільки мільйонів людей голодом, маючи достатньо коштів , щоб такому голоду завадити, але направляючи ці кошти на зброю та війну. Ніхто примусово не виселяв мільйони людей зі своїх обжитих домівок і не перевозив цілі народи за надуманим обвинувачення в інші, далекі і несприятливі для життя місця. В сучасному світі ніхто не придумував таких комбінацій, в яких жертвами ставали мільйони і мільйони людей.
Сталінський режим пожирав не тільки людські тіла, але й душі. Людей заставляли або спонукали писати доноси на своїх рідних, близьких, колег, примушували відказуватися від своїх батьків, дітей, сестер , братів, позбавляли права на віру і церкву.
Якщо це не злочини проти людства, то може це прояви любові до людства, чи може на сталінські жертви поняття "людство" не розповсюджується? Яким засліпленим, яким затьмареним сталінською ідеологією треба бути, щоб заявляти, що Сталін не скоював злочинів проти людства?
Демагогічно налаштовані сталінські послідовники, головним аргументом того, що Сталін був кращим ніж Гітлер, наводять аргумент про гітлерівські газові камери та концтабори. Але хіба концтаборів не було в СРСР, хіба вони не з'явилися тут раніше ніж у Гітлера, хіба смерть від тортур чи від кулі в потилицю в сталінських тюрмах є кращою від смерті в газовій печі?
Кореспондент газет "Комсомольская правда" и "Известия" В.Лапский в своїх спогадах про роботу в Німеччині після війни ("Погребенные под Берлинской стеной") відкрив світу жахливу інформацію. Виявляється, одинадцять фашистських концтаборів, в т.ч. Бухенвальд і Заксенхаузен не припинили свою роботу після закінчення війни. А уже під опікою НКВД працювали до 1950 року. В таборах були, окрім колишніх німецьких солдат, жінки, старі і діти.
Я жодним чином не збираюся захищати Гітлера, але Гітлера, його поплічників, його режим засудили на Нюрнбергському процесі, а злочини сталінського режиму, в тому числі, в часи Другої світової війни не засуджено. Сталінський режим до цього дня ходить, тільки в переможцях.
Я звертаюся до всіх, хто мене почує. В умовах загрози реабілітації Сталіна потрібен ще один Нюрнберг. Потрібен суд над тими, хто несправедливо ухилився від суду. Потрібен суд над сталінським режимом за його злочини перед людством.
Якщо це питання не буде вирішене політично, то потрібен суд історії та істориків. Потрібен суд для того, щоб відділити зерно від полови і зло від добра, для того щоб наші нащадки не заблукали та не заплутались в тенетах демагогії сталіністів.
Коли я говорю Сталін, я розумію, той режим, який був у часи правління Сталіна, тому, що Сталін був не один. Я критикую не тільки Сталіна, а й сталінську владу, її порядки, її ідеологію.
Як християнин я повинен простити Сталіну його страшенні гріхи, бо розумію, що він був заражений ідеями соціалізму, які осліпили його і впавши на благодатне підґрунтя зробили з нього диктатора. Ці ідеї, ідеї світового соціалізму, як, нібито, небаченого блага, напевно виправдовували його у власних очах.
Але не можна виправдати сталінський режим, його ідеологію, його нелюдськість, його кровожерливість, його бажання підкорити під себе світ та встановити в ньому свої нелюдські порядки.
О. М.