Біля фабрики сиділа
У лахах людина.
Курт щодня, коли проходив,
Бодай цент, а кине.
А то якось зупинився,
Нема чого дати.
— Вибач, каже, — одружився,
Збільшились витрати! —
Як підхопиться тут старець,
Бах себе у груди:
— То що це я...
Твою жінку
Годувати буду?!